Корисні посилання щодо теми антибулінгу

"План заходів на запобігання булінгу на 2023-2024 н.р." 

ПОРЯДОК   подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування)

ПОРЯДОК  

подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування)

  Загальні питання 

1. 1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
2. 2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню). 
3. 3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники закладу та інші особи. 
4. 4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації. 
5. 5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях: 

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. 

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню) 

1. 1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти керівнику закладу. 
2. 2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява). 
3. 3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладу отримує секретар, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу. 
4. 4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності –  керівник закладу або його заступник. 
5. 5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування). 
6. 6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу. 
7. 7. Датою подання заяв є дата їх прийняття. 
8. 8. Розгляд Заяв здійснює керівник закладу з дотриманням конфіденційності. 

Відповідальна особа

1. 1. Відповідальною особою призначається працівник закладу освіти з числа педагогічних працівників.
2. 2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення керівника закладу.
3. 3. Відповідальна особа призначається наказом керівника закладу.
4. 4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.

 Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) 

1. 1. За результатами розгляду Заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб. 
2. 2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін. 
3. 3. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання. 
4. 4. Комісія створюється наказом керівника закладу. 
5. 5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи. 
6. 6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами. 
7. 7. Якщо Комісія визначила що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей. 
8. 8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого. 
9. 9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
10. 10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

Терміни подання та розгляду Заяв

1. 1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву. 
2. 2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом  1 робочого дня з дати подання Заяви. 
3. 3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3  робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування. 
4. 4. За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.

Інструкція з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженою наказом МВС України від 19.12.2017 р. № 1044. (Витяг)

1. Основні завдання і повноваження підрозділів ЮП
2. Основними завданнями підрозділів ЮП є:

профілактична діяльність, спрямована на запобігання вчиненню дітьми кримінальних і адміністративних правопорушень, виявлення причин і умов, які цьому сприяють, вжиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

2. Основними повноваженнями підрозділів ЮП є:

вжиття заходів для запобігання і припинення стосовно дитини будь-яких протиправних діянь;

притягнення до адміністративної відповідальності дітей віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, а також батьків або осіб, що їх замінюють, які не виконують передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей;

2. Взяттю на профілактичний облік підлягає дитина:

7) яка вчинила булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

3. Підставами для взяття дитини на профілактичний облік є:

7) копія постанови суду щодо притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення дитини чи батьків або осіб, які їх замінюють.

Про взяття дитини на профілактичний облік і заведення ОПС поліцейський підрозділу ЮП письмово повідомляє відповідний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а про дитину, узяту на профілактичний облік відповідно до підпунктів 5 або 7 пункту 2 цього розділу - також відповідну службу у справах дітей.

9. Профілактичний облік дітей із заведенням ОПС триває строком один рік з моменту взяття на облік, якщо інше не передбачено вироком суду, який набрав законної сили.
10. Підставами для зняття дитини з профілактичного обліку є:

9) відсутність випадків вчинення булінгу (цькування) впродовж року після останнього такого факту.

Роль інспектора ювенальної превенції у справах про булінг:

керівник Центру «Адвокат дитини» Лариса Гретченко

https://www.hsa.org.ua/blog/rol-inspektora-iuvenalnoyi-prevenciyi-u-spravax-pro-buling-kerivnik-centru-advokat-ditini-larisa-gretcenko

Роль інспектора ювенальної превенції у справах про булінг: керівник Центру «Адвокат дитини» Лариса Гретченко взяла участь в роботі круглого столу у ЛьвДУВС

2 червня 2023 року у Львівському державному університеті внутрішніх справ відбувся круглий стіл на тему: «Правові засоби захисту прав і свобод дитини в Україні».

У дискусії взяли участь представники ЛьвДУВС, ХНУВС, Національної соціальної сервісної служби, Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, Центру сімейного права та Центру “Адвокат дитини” ВША НААУ, Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи, ГО «Безпечний освітній простір», райуправлінь поліції, центрів надання соціальних послуг територіальних громад Львівщини та інших регіонів України.

Науковці, правоохоронці, адвокати, судді, експерти, фахівці соціальних служб обговорили міжнародні стандарти забезпечення найкращих інтересів дитини, виклики воєнного стану та проблемні аспекти захисту прав дітей від насильства й жорстокого поводження, організацію безпечного освітнього середовища, особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх, та низку інших.

Доповідь на тему «Безпечне освітнє середовище: роль інспектора ювенальної превенції через призму національної практики у справах про булінг» представила під час заходу керівник Центру «Адвокат дитини» Лариса Гретченко.

Адвокат зупинилася на завданнях та повноваженнях, що визначені Інструкцією з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженою наказом МВС України від 19.12.2017 р. № 1044.

Протокол про адміністративне правопорушення за виявленим випадком булінгу складається відповідно до вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за №1496/27941.

Лариса Гретченко наголосила, що вирішуючи справи про булінг, суди виходять з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення кривдника до адміністративної відповідальності, окрім винятків, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь - якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Крім того, у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості, саме інспектор поліції як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, у тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

У виступі, на прикладах ситуацій цькування в освітньому середовищі та судової практики висвітлено питання:

• Кваліфікації дій у справах про булінг та суміжних правопорушень.
• Порядку збирання доказів та встановлення особи, яка вчинила правопорушення.
• Недоліків оформлення протоколів у справах про булінг як адміністративне правопорушення та наслідків.

Як приклад оцінки високої значимості ролі інспектора ювенальної превенції Лариса Гретченко навела постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 січня 2021 року у справі № 486/1633/20 (матеріали за ч. 1 ст. 184 КУпАП). https://cutt.ly/rwewS5EQ

За висновками суду, у своїй роботі представник ювенальної превенції має бути не лише юристом, але й педагогом, психологом та соціальним працівником у одній особі. Формалістський підхід до подібної категорії справ суд вважає неприпустимим.

Згідно матеріалів справи, у судовому засіданні встановлено, що мати перебуває у складних життєвих обставинах. У даному випадку неповнолітній потрапив під подвійний психологічний тиск, як у дома з боку батька, так і в навчальному закладі. Судом проаналізовано самоусунення суб'єктів реагування, та відзначено формальне ставлення інспектора ювенальної превенції до своїх обов’язків, яка не вжила заходів у межах своєї компетенції для виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, а миттєво склала протокол про адміністративне правопорушення, при цьому проігнорувала превентивні заходи згідно ч. 2 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» та законодавство України про профілактику правопорушень.

Як приклад реагування суду на виявлені недоліки порядку збирання доказів та встановлення особи, яка вчинила правопорушення, спікер проаналізувала постанову https://cutt.ly/RwewOXCk та окрему постанову https://cutt.ly/SwewO2vz Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 08 квітня 2019 року у справі № 660/271/19 (провадження за ч.4 ст.173-4 КУпАП закрито за відсутністю події і складу правопорушення)

Зі змісту судових рішень слідує, що інспектор з ЮП при складенні протоколу та збору доказів про вчинення адміністративного правопорушення, не з’ясував обставини, чи є ОСОБА_1 особою, яка заміняє батьків дитини, копію паспорту громадянина України якої додано до матеріалів справи, не встановив особу, яка вчинила булінг, особу, стосовно якої вчинено булінг. Також, кваліфікуючи дії особи за ч.4 ст.173-4 КУпАП не зазначив у протоколі жодної з обов’язкових відомостей, які б обґрунтовували об’єктивну сторону правопорушення.

За висновками суду, Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на встановлені недоліки окремою постановою суддя звернув увагу начальника відділу поліції на порядок збирання доказів та встановлення особи, яка вчинила правопорушення при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Копію постанови було направлено для виконання з обов’язком повідомити у місячний термін Нововоронцовський районний суд Херсонської області про вжиті заходи.

Також спікер закцентувала увагу на відмінностях складів адміністративних правопорушень, що вчиняються в освітньому середовищі:

• Булінг (цькування) учасника освітнього процесу (ст. 173-4 КУпАП);
• Дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП);
• Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей (ст. 184 КУпАП).

Корисні посилання щодо теми антибулінгу

БЕЗКОШТОВНІ «ГАРЯЧІ» ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ

• Національна дитяча «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» Центру «ЛА СТРАДА-УКРАЇНА»:

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)

З’явилася в Україні з початку 2013 року. Консультують компетентні в дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники. Тут маленькі українці знайдуть підтримку та пораду стосовно своїх проблем. Батьки, вчителі та вихователі матимуть змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей. Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.

• Національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» з питань запобігання насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

0-800-500-335 та 116-123 (безкоштовно з міських телефонів), 386 – для абонентів Київстар, Водафон  – 0-800-500-225 та 116-111

На Національній «гарячій лінії» з попередження домашнього насильства можна отримати:

– інформаційні консультації (інформація про організації та установи, до яких можна звернутися у конкретній ситуації, перелік документів, які необхідно підготувати для звернення та інше);

– психологічні консультації (поради та підтримку психолога анонімно у телефонному режимі);

– правову допомогу (консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації, поради стосовно правильного складання необхідних документів тощо).

• Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:

(044) 255 64 50, (044) 255 76 75

• Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

Зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:

– безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;

– правові консультації;

– роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги; 

– інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;

– зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Чому булять?

  Причепитись і висміювати можна будь-кого з різних причин: руде волосся, ластовиння, занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, особлива форма голови, носа, очей, рота, національність, фізичні обмеження. Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.

1. 1. Вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії. Діти, які булять, не надто переймаються почуттями тих, кого вони ображають.
2. 2. Вважають, що дорослі не будуть звертати на це уваги.
3. 3. Вважають, що хтось заслуговує на таке ставлення. Або так себе заспокоюють.
4. 4. Вважають, що така поведінка є нормою
5. 5. Самі зазнали булінгу.
6. 6. Хочуть відчути силу та вплив. Прагнуть уваги та лідерства у групі.
7. 7. Інколи — через почуття самотності і невпевненості.

Що робити, якщо тебе булять?

  Немає універсального та швидкого рішення, проте є п’ять кроків, які точно варто зробити, щоб впоратись із булінгом.Якщо ти у ситуації булінгу:

1. 1. У жодному разі не тримай це в секреті. Виріши, кому ти довіряєш і можеш про це розповісти: батькам чи іншим родичам, другу або подрузі, вчителю, психологу, тренеру або навіть друзям своїх батьків.
2. 2. Не бійся просити про допомогу — вона тобі необхідна.
3. 3. Припини звинувачувати себе чи виправдовувати дії інших. Ніхто не має права порушувати твої кордони, примушувати робити щось, принижувати чи ображати тебе. Така поведінка не прийнятна.
4. 4. Якщо трапилась будь-яка небезпечна для тебе ситуація, звертайся за допомогою до адміністрації школи, вчителів, старших учнів, батьків.
5. 5. Проконсультуйся зі шкільним психологом, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.
   

Що робити якщо ти бачиш, як булять іншого?

  Діти, які піддаються булінгу в школі, починають вигадувати приводи, щоб не ходити на заняття, прикидаються хворими. Стають замкнутими, втрачають смак до життя і перестають вчитися. Що робити, якщо ти бачиш, як булять іншого, і хочеш йому допомогти:

1. 1. Ти можеш бути тим, хто нарешті почне про це говорити.
2. 2. Якщо бачиш ситуацію булінгу, одразу клич на допомогу дорослих, які є поруч.
3. 3. Якщо тобі пропонують приєднатися до булінгу або дивитися на те, що відбувається, рішуче відмовляйся.
4. 4. Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки. Порадь звернутися по допомогу до дорослих, яким ви довіряєте. 

Якщо ти поводишся як той, хто булить…

  Що робити якщо ти несподівано для себе зрозумів, що поводишся як той, хто булить:

1. 1. Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще.
2. 2. Дорослі дійсно переймаються тим, що відбувається. Навіть, якщо здається, що це не так.
3. 3. Булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому. Подумай, ти дійсно цього прагнеш?
4. 4. Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

Викресли булінг зі свого життя!