Соціально-психологічна служба

День толерантності.

Як виховувати в собі толерантне ставлення до інших.

16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності, яка серед іншого підтверджує, що толерантність є не поступкою, а розумінням мультикультурності нашого світу, проявом поваги та терпимості. Всі люди за своєю природою різні, але рівні у правах.
Толерантність вимагає справедливості та неупередженості від законодавства, надання кожній людині рівних можливостей для розвитку, закони хоча і є потрібними, проте цього часто недостатньо для виховання толерантного суспільства. Найбільш ефективним методом, згідно з декларацією, є виховання толерантності в людей.

Приклади порушення толерантності

Гендерна: у багатьох країнах і релігіях досі є розподіл на "вищу стать", тобто чоловічу, і "нижчу" – жіночу. Там тільки чоловік може розлучитися з дружиною, тільки чоловік має право на вищу освіту та має можливість виїжджати за кордон, тоді як дружині дістається вся "домашня" робота (хоче вона того чи ні).
Расова, національна: у США до ХХ ст. люди ділилися на два типи: "білошкірий" і "темношкірий". Про відсутність терпимості однієї раси до іншої вперше заговорив Мартін Лютер Кінг, чим допоміг суспільству стати більш толерантним. Американське суспільство досі продовжує внутрішній діалог з приводу толерантності та прав темношкірих американців.
До людей з інвалідністю:є такий термін "ейблізм" – це тип дискримінації, при якому працездатні люди розглядаються як нормальні та панівні над людьми з інвалідністю, що призводить до упередженого ставлення щодо останніх. Наприклад, одним з видів дискримінації щодо людей з інвалідністю є заперечення їхньої автономії. Так, іноді офіціант частіше звертається до людини, що супроводжує людину з інвалідністю, ніж до неї самої.
Релігійна: у СРСР йшла гігантська атеїстична пропаганда, у зв'язку з чим у в'язниці садили священнослужителів та вірян.
Сексуально-орієнтаційна: утиск людей за те, що вони люблять людину своєї статі.
Політична: у США є дві сильні політичні партії: демократична та республіканська. Буває, прихильники партій свідомо погано ставляться одне до одного саме на ґрунті політичних поглядів.
Освітня: люди з вищою освітою іноді вважають себе кращими за тих, хто без неї.
Міжкласова: нетерпимість багатої людини до бідної (і навпаки, звісно). Або упереджене ставлення до безхатьків не як до особистостей, а як до маргіналізованих "низів" суспільства.

Приклади порушення толерантності

- Гендерна: у багатьох країнах і релігіях досі є розподіл на "вищу стать", тобто чоловічу, і "нижчу" – жіночу. Там тільки чоловік може розлучитися з дружиною, тільки чоловік має право на вищу освіту та має можливість виїжджати за кордон, тоді як дружині дістається вся "домашня" робота (хоче вона того чи ні).
- Расова, національна: у США до ХХ ст. люди ділилися на два типи: "білошкірий" і "темношкірий". Про відсутність терпимості однієї раси до іншої вперше заговорив Мартін Лютер Кінг, чим допоміг суспільству стати більш толерантним. Американське суспільство досі продовжує внутрішній діалог з приводу толерантності та прав темношкірих американців.
- До людей з інвалідністю:є такий термін "ейблізм" – це тип дискримінації, при якому працездатні люди розглядаються як нормальні та панівні над людьми з інвалідністю, що призводить до упередженого ставлення щодо останніх. Наприклад, одним з видів дискримінації щодо людей з інвалідністю є заперечення їхньої автономії. Так, іноді офіціант частіше звертається до людини, що супроводжує людину з інвалідністю, ніж до неї самої.
- Релігійна: у СРСР йшла гігантська атеїстична пропаганда, у зв'язку з чим у в'язниці садили священнослужителів та вірян.
- Сексуально-орієнтаційна: утиск людей за те, що вони люблять людину своєї статі.
- Політична: у США є дві сильні політичні партії: демократична та республіканська. Буває, прихильники партій свідомо погано ставляться одне до одного саме на ґрунті політичних поглядів.
- Освітня: люди з вищою освітою іноді вважають себе кращими за тих, хто без неї.
- Міжкласова: нетерпимість багатої людини до бідної (і навпаки, звісно). Або упереджене ставлення до безхатьків не як до особистостей, а як до маргіналізованих "низів" суспільства.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВІДМОВИ ВІД ПАЛІННЯ: НАЙКРАЩЕ РІШЕННЯ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВʼЯ — ПРИПИНИТИ КУРИТИ ПРЯМО СЬОГОДНІ!

Міжнародний день відмови від паління (No Smoking Day) відзначають щорічно у третій четвер листопада в більшості країн світу. Він встановлений Американським онкологічним товариством у 1977 році після того, як було визнано згубний вплив паління на організм людини та здатність регулярного паління провокувати розвиток раку. Залежність від тютюну визнана однією з найпоширеніших епідемій за всю історію людства та стоїть в одному ряду з алкоголізмом і наркоманією.
В Україні палять 31% громадян, з яких – 45% чоловіки і 9% жінки; серед молоді палять 45% юнаків і 35% дівчат. Кожен четвертий підліток викурює свою першу цигарку у віці 10 років.
Пасивне паління не менш небезпечне, ніж активне, оскільки пасивний курець вдихає ті ж небезпечні речовини, але в меншій концентрації.
Для виявлення ріня знань учнів про шкідливість тютюну та визначення їхнього ставлення до цих проблем, а також для того, щоб виховувати в учнів дбайливе ставлення до свого здоров’я, уміння контролювати свої вчинки в ДНЗ «Вінницький центр професійно- технічної освіти переробної промисловості» в рамках обласної молодіжної акції «Відмова від паління – безцінний дар самому собі» було проведено інтелектуально – психологічний брейн-ринг «Ми обираємо здоровий спосіб життя».
У ході гри учням було роз`яснено про шкідливий вплив паління та ризики для здоров’я. Корисна інформація, відеосюжети, інтерактивні вправи активізували пізнавальну діяльність учнів, які з цікавістю підтримували діалог, висловлювали свої аргументи проти згубної звички. Мати або не мати шкідливі звички – справа глибоко особиста. Кожен має право на дозвілля, і кожен сам вирішує на що витрачати свій час та здоров’я, але пам’ятайте: будь-які сигарети завдають шкоди організму людини!

Паління – це не заняття, яке можна легко кинути.

Але якщо хтось все-таки хоче зберегти своє здоров’я пропонуємо вам декілька порад:

Тютюнова залежність — це вибір, нав'язаний зовнішніми чинниками. Тому відповідальність за такий вибір лежить не лише на тому, хто його робить, а й на державі та частково на оточенні курця. Якщо підліток почав палити, йому потрібна не догана, а допомога. Якщо ви є одним з батьків неповнолітнього курця, його старшим родичем, опікуном, вчителем або знайомим, поради для вас будуть такими:

- Не демонструйте агресію стосовно підлітка і його шкідливої залежності, інакше він одразу закриється і матиме спокусу чинити вам наперекір і продовжувати курити.
- Розкажіть йому про шкоду паління, яка стосується як звичайних, так і електронних сигарет та ТВЕНів. Говоріть не лише про рак чи хронічні захворювання, а й про те, що можна побачити і відчути — жовтуватий наліт на зубах, неприємний запах з роту.
- Поділіться власним досвідом. Розкажіть, чи пробували палити самі, чи вдалося вам від цього відмовитися і як це було.
- Розкажіть підлітку про ресурси, які допоможуть в процесі боротьби зі звичкою. Серед них сайт "Я кидаю палити", де зібрана корисна інформація про відмову від паління та історії тих, кому це вже вдалося.
- Запропонуйте разом знайти альтернативу цій залежності. Це може бути нове захоплення, мандрівка тощо.
- Запропонуйте підлітку, за потреби, проконсультуватися з лікарем, аби побачити, чи вплинуло куріння на стан його організму. Окрім цього, сімейні лікарі консультують з питань залежностей і дають вказівки, як їх краще позбуватися.
- Не намагайтесь обмежити особистий простір підлітка, шукаючи сигарети у його особистих речах чи забороняючи щось.
- Спробуйте зробити відверті розмови про здоров'я і тілесність вашою корисною звичкою, взявши яку за правило ви, можливо, мінімізуєте ймовірність набуття підлітком інших шкідливих звичок.

Запам’ятайте! Бажання курити триває лише 3-5 хвилин. Стримайте себе, поки воно не мине.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

10 жовтня відзначають всесвітній день психічного здоров’я.

Здоров'я - стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи фізичних вад. Психічне здоров'я - це стан, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно та творчо працювати, а також робити вагомий внесок в життя своєї спільноти.
Погане психічне здоров’я пов’язане також з швидкими соціальними змінами, стресовими умовами, гендерною дискримінацією, соціальним відчуженням, нездоровим способом життя, фізичною хворобою, а також з порушенням прав людини. Народна мудрість каже: «Здоров’я не купиш»! Отож завжди необхідно звертати увагу на негаразди в нашому здоров’ї, адже краще попередити хворобу, аніж потім її лікувати. Турбота про власне здоров’я, зокрема і психічне – запорука довголіття та гармонії в житті.

У Центрі працює соціально-психологічна служба, яка включає роботу з учнями, їх батьками та педагогічними працівниками.
Метою даної діяльності є створення сприятливих умов для розвитку та соціалізації, психологічного комфорту та здоров’я учнів.

Хто ж такий психолог?

Психолог – це звичайна людина, яка зможе вислухати, коли ти цього потребуєш, не буде засуджувати, не буде передавати та переказувати почуту від тебе інформацію та допоможе знайти вихід із складної життєвої ситуації.

Практичний психолог – фахівець, який надає психологічну допомогу всім учасникам навчально-виховного процесу в ситуаціях, які потребують психологічного втручання чи застосування спеціальних знань та технологій.

У своїй роботі практичний психолог керується Етичним кодексом психолога.

ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПСИХОЛОГА

Відповідальність

Компетентність

Захист інтересів клієнта

Конфіденційність

Етичні правила психологічних досліджень

Кваліфікована пропаганда психології

У своїй діяльності психолог керується Законами України з питань освіти, Положенням про психологічну службу в системі освіти України, наказами органів управління освітою всіх рівнів. Також психолог дотримується Конвенції про права дитини.

Одним з головних завдань соціального педагога є допомога дитині виразити себе, свої бажання, свої емоції, знайти себе як унікальну особистість.

Існує думка: діти "групи ризику" - це "важкі діти". Але це не зовсім так. Особливої уваги і турботи соціального педагога вимагають учні, які мають певні соціальні проблеми: слабке здоров'я, проблеми в міжособистісному спілкуванні, низьку успішність, важкі соціальні умови, складні відносини між членами сім'ї і т.д. Адже за певного збігу обставин ці проблеми можуть загостритися і дитина не завжди може впоратися з ними. Ось тоді вона стає "важкою". Щоб цього не сталося, соціальний педагог проводить з такими учнями активну роботу. Так для роботи з ними, що мають проблеми в навчанні, підключають психологів, які працюють над розвитком пізнавальної сфери, формують навчальну мотивацію, розвивають певні психічні процеси; викладачів-предметників; керівників предметних гуртків та факультативів, які допомагають учневі впоратися з труднощами і проблемами у навчанні.

Соціальний педагог допомагає визначити інтереси учня, після чого може запропонувати гурток, секцію в поза навчальний час, де вона може розвивати свої інтереси та здібності - це теж допоможе дитині вийти з "групи ризику". Крім цього допоможе учневі з професійною орієнтацією.

З деякими учнями потрібно проводити індивідуальну роботу з розвитку емоційної сфери, формування культури почуттів, тобто вмінню замінити негативні емоції позитивними, моральними, етичними, інтелектуальними почуттями.

Допомогти учневі знайти себе, подолати соціальне неблагополуччя, знайти нових друзів і однодумців - це головний успіх в роботі соціального педагога.

Кабінет для індивідуальної консультації з учасниками навально-виховного процесу

Основними напрямками роботи практичного психолога в Центрі є:

Діагностична робота (психологічне обстеження учнів їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку учнів, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання)

Консультаційна робота (допомога усім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку учнів)

Корекційно-відновлювальна розвивальна робота (здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці,схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально-корисної життєво перспективи)

Просвітницько-профілактина робота (своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становлення особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навально-виховному процесі, просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навальному закладі та сім’ї)

Безкоштовна кризова психологічна допомога в період війни

Краснюк Альбіна Андріївна - соціальний-педагог.
У 2009 році закінчила Мелітопольський державний педагогічний універстите за спеціальністю "Практична психологія, Соціальна педагогіка" та здобула кваліфікацію практичного психолога у закладах освіти, соціального педагога. Володіє основними психологічним методами, проводить консультаційну корекційно-відновлювальну робуту, просвітницьку та профілактичну роботу учнями, педагогами,батьками.
Педагогічний стаж 5 років 8місяців

Соціальний педагог:

- здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження безпритульності, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;
- бере участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії; дитячої злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді;
- допомагає виявленню творчих нахилів, розкриттю здібностей дітей та підлітків, сприяє участі учнів у суспільно-корисній, волонтерській діяльності;
- проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють (індивідуальні бесіди, виступи на батьківських зборах);
- є посередником між навчальним закладом, сім’єю, державними установами по захисту прав дітей та громадськістю; бере участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвитку дітей і підлітків.

Одним з головних завдань соціального педагога є допомога дитині виразити себе, свої бажання, свої емоції, знайти себе як унікальну особистість. Яким чином вирішується це завдання? Все починається з діагностики. Кожен навчальний рік починається з складання соціальних паспортів груп. На їх основі складається соціальний паспорт закладу. Спільно з класними керівниками визначаємо, хто з дітей заслуговує більшої уваги.

З деякими дітьми потрібно проводити індивідуальну роботу з розвитку емоційної сфери, формування культури почуттів, тобто вмінню замінити негативні емоції позитивними, моральними, етичними, інтелектуальними почуттями.

Допомогти дитині знайти себе, подолати соціальне неблагополуччя, знайти нових друзів і однодумців - це головний успіх в роботі соціального педагога.

Що робити коли …???

1. Втомився - малюй квіти.

2. Злий - малюй лінії.

3. Болить – ліпи.

4. Нудно - заповни листок паперу різними кольорами.

5. Сумно - малюй веселку.

6. Страшно - роби аплікації з тканин.

7. Чи відчуваєш тривогу - зроби ляльку-мотанку.

8. При обуренні - рви папір на дрібні шматочки.

9. Чи відчуваєш занепокоєння - складай орігамі.

10. Хочеш розслабитися - малюй візерунки.

11. Важливо згадати - малюй лабіринти.

12. Відчуваєш незадоволення - зроби копію картини.

13. Чи відчуваєш відчай - малюй дороги.

14. Треба щось зрозуміти - намалюй мандали.

15. Треба швидко відновити сили - малюй пейзажі

16. Хочеш зрозуміти свої почуття - малюй автопортрет.

17. Важливо запам'ятати стан - малюй кольорові плями.

18.Якщо треба систематизувати думки - малюй стільники або квадрати.

19. Хочеш розібратися в собі і своїх бажаннях - зроби колаж.

20. Важливо сконцентруватися на думках - малюй точками.

21. Для пошуку оптимального виходу із ситуації - малюй хвилі і кола.

22. Чи відчуваєш, що «застряг» і треба рухатися далі - малюй спіралі.

23. Хочеш сконцентруватися на меті - малюй сітки і мішені.

«Якщо тобі потрібна допомога телефонуй»

Телефони довіри

1. «Соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді» - 35-60-64
2. Обласний центр планування сім’ї - 35-20-60
3. Клініка дружня до молоді - 27-33-85
4. Всеукраїнська інформаційна лінія з репродуктивного здоров’я та планування сім’ї (дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів) - 0800 50 27 57
5. Вінницький обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДОМ - 56-64-20, 56-63-61
6.Центр соціальної реабілітації дітей інвалідів
- 35-55-51
7.Вінницький обласний центр соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді 59-20-72

Зв’язки з громадськістю

Позаурочна робота:

Проведення вправ для релаксації на свіжому повітрі у теплий період року.

Проведення різноманітних тренінгів, квест-ігор, виховних заходів та багато інших цікавих занять з учнями.

Напрямки роботи практичного психолога в Центрі:

вивчення та сприяння комфортному перебігу процесу адаптації учнів до навчально-виховного процесу;
психологічний супровід розвитку учнів (діагностика психічних особливостей, стимулювання саморозвитку та самовиховання);
консультування з особистісних проблем (тематичні бесіди);
виявлення в учнів девіантної поведінки. Рекомендації та поради батькам, вчителям та учням;
орієнтація учнів на здоровий спосіб життя;
попередження насильства та жорстокості;
робота з обдарованими учнями та учнями, які мають творчі здібності;
робота з учнями пільгового контингенту;
сприяння психологічному здоров’ю учнів, батьків та педагогів;
попередження ризикованої та суїцидальної поведінки підлітків, насильницьких дій у родині та навчальному закладі;
організація роботи з учнями, які потрапили у складні життєві обставини;
участь у вирішенні організаційно-методичних питань тощо.

Разом із педагогічним колективом Центру практичний психолог:

працює над підвищенням психологічної культури викладачів та учнів, забезпечуючи належний рівень їхньої психологічної компетенції, сприяє психологічній підтримці навчально-виховного процесу та допомагає у розв’язанні різноманітних особистісних та професійних проблем, які мають психологічне підґрунтя;
проводить консультації з викладачами та іншими працівниками Центру з різних психолого-педагогічних проблем з метою сприяння покращенню умов життя та навчання учнів;
бере участь у педрадах, батьківських зборах та засіданнях, що стосуються психолого-педагогічного життя Центру.

Анімаційний ролик "Онлайн академія усвідомленого громадянина"