Педагогічні школи

В Державному навчальному закладі "Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості"  працює дві школи підвищення професійної майстерності педагогів:

• школа педагога - початківця;
• школа педагогічної майстерності.

Робота школи педагога-початківця

Основний зміст роботи: створити умови для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу педагога-початківця.

Завдання:

• посилити роль науково-методичної роботи в проведені діагностики вивчення рівня професійної компетентності викладачів;

   

  • поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів;
  • створення умов для розширення світогляду та ерудиції педагогів;
  • формування бажання та вміння вести партнерський діалог «викладач - учень», «викладач - викладач», «викладач - батьки», прагнення до опанування педагогіки співробітництва та співтворчості.

  Шляхи реалізації:

  здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів та документів Міністерства освіти і науки України;
• упроваджувати в практику роботи кожного педагогічного працівника перспективний педагогічний досвід у галузі педагогіки, психології, теорії викладання предметів;
• сприяти забезпеченню гармонійного поєднання у НВП принципів відповідності, толерантності, методик навчання.

Робота школи педагогічної майстерності

Школа педагогічної майстерності (далі – ШПМ) в Центрі створена як одна з ефективних форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників. На заняттях ШПМ розглядаються актуальні питання педагогіки та методики викладання:

• активні та інтерактивні методики в педагогічній роботі;
• інноваційні технології освіти;
• сучасні засоби навчання;
• психолого-педагогічні аспекти викладання та виховання;
• питання педагогічної етики та культури міжособистісного спілкування, тощо.

Школа педагогічної майстерності має на меті надання методичної допомоги викладачам та майстрам в/н:

• які не мають достатнього педагогічного досвіду;
• мають лише попередній практичний досвід роботи на виробництві – (наприклад, бухгалтера, технолога, товарознавця, економіста тощо);
• переривали педагогічний стаж на тривалий період часу;
• які самі виявили бажання відвідувати ШПМ.

Стратегії та принципи роботи Школи педагогічної майстерності:

• організація безперервного удосконалення фахової майстерності та підвищення професійної компетентності педагогів, підготовка їх до атестації;
• проведення методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей  педагогів, вивчення, узагальнення і поширення ППД;
• інформаційне забезпечення педагогів з питань методики та педагогіки;
• залучення педагогічних працівників до науково-дослідницької роботи;
• проведення інформаційно-пошукової роботи;
• організація роботи з обдарованими учнями;
• аналіз стану викладання предметів. 

Методична рада

Методична рада – постійно діючий дорадчий консультативно-методичний орган Центру покликаний спрямувати діяльність учасників педагогічного процесу на виконання завдань, визначених Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту» та підвищення якості і ефективності науково-методичної роботи, сприяти піднесенню інтелектуального, духовного й культурного рівня розвитку особистості.

Мета ради – керівництво навчально-методичною роботою щодо реалізації основоположних ідей у навчально-виховному процесі, розвиток творчої особистості викладача та учня, підвищення їхнього інтелектуального потенціалу, впровадження в практику кращого досвіду, прогресивних технологій, інновацій, надбань психолого-педагогічної науки, реалізації концепцій національного виховання.

• вироблення оптимальної моделі навчально-виховного процесу та наукове обґрунтування основних напрямів удосконалення змісту навчання і виховання учнів, їх професійної підготовки;
• створення системи пошуку, відбору, організації навчаннми післядипломної освіти педагогічних працівників та координація співпраці;
• залучення педагогічних працівників до експериментально-дослідниць
• я і виховання здібної та обдарованої учнівської молоді;
• аналіз науково-теоретичного, професійного рівня викладання навчальних дисциплін, виховної роботи, досвіду підготовки учнів до участі в конкурсах фахової майстерності та олімпіадах;
• впровадження в навчально-виховний процес новітніх теоретичних розробок, кращого досвіду сучасних педагогічних технологій;
• координація діяльності з підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, розвитку їхньої ініціативи й творчості, саморозвитку й самовдосконалення;
• відбір педагогічних концепцій, проектів, планів, авторських програм, підручників, посібників, методичних рекомендацій та подання для затвердження в установленому порядку;
• організація й консультування з  експериментально-дослідницької роботи в закладі;
• забезпечення зв'язку з коледжами, ВНЗ ІІІ - ІV р.а, інститута
• кої, пошукової, видавничої діяльності, участі у конкурсах професійної майстерності;
• визначення чіткої структури, змісту, форм методичної роботи на діагностичній основі відповідно до нормативних документів.

Основні функції ради:

• діагностична - визначення рівня науково-методичного забезпечення педагогічних процесів, їх відповідності досягненням сучасної науки та основам державних стандартів, вивчення професійної компетентності, запитів, потреб і можливостей педагогічних працівників, ефективності методичної роботи;
• прогностично-моделююча – вироблення стратегічних концептуальних напрямів діяльності, конструювання теоретичних моделей закладу, передбачення результатів роботи колективу відповідно до основної мети й завдань, формування творчої особистості учня, викладача, вихователя, керівника; підготовка, втілення в практику наукових концепцій, програм, проектів, педагогічних ідей, технологій;
• організаційно-регулююча – визначення шляхів, засобів, методів і форм реалізації науково-методичних завдань, основних напрямів діяльності закладу, регулювання педагогічної діяльності;
• координаційна - узгодженість наукової і методичної роботи, співпраці з коледжами та ВНЗ ІІІ-ІV р.а.;
• аналітично-оцінювальна - оцінка ефективності педагогічного процесу на основі аналізу необхідної інформації щодо рівня професійної майстерності викладачів, розвитку й самовдосконалення учнів, результатів діяльності закладу в цілому.

                               

Педагогічна рада

В умовах демократизації, переходу до громадсько-державної, фасилітативної моделі керівництва навчальними закладами, що зумовлено Національною доктриною розвитку освіти, значно зросла роль колективних форм управління і в першу чергу − педагогічної ради.

Педагогічна рада – це рада педагогів, які дійсно радяться, а не "засідають", така рада повинна приносити професійне задоволення, бажання здійснити окреслене, впевненість, а не навпаки.

Педагогічна рада функціонує не тільки як орган розгляду, а і як орган рішення життєво важливих для навчального закладу питань. Вона є інструментом колективного управління, допомогає розвивати творче мислення педагога.

Головні мета і завдання педагогічної ради Центру – об’єднати зусилля колективу навчального закладу на підвищення рівня навчально-виробничої роботи, використання на практиці досягнень педагогічної науки і перспективного досвіду; визначення „дерева цілей” діяльності педагогічного колективу, дальньої, середньої та близької перспектив, програми розвитку.

Педагогічна рада є органом колегіального управління Центром.

Її робота спрямована на:

• удосконалення навчально-виховного процесу;
• методичної роботи в Центрі;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• впровадження досягнень психолого-педагогічних наук і перспективного    педагогічного досвіду в практику роботи Центру;
• на матеріальне і моральне заохочення учнів.

Робота педагогічної ради будується на таких принципах:

принцип науковості (передбачає врахування під час організації навчально-виховного процесу досягнень педагогіки, психології, методик викладання дисциплін, фізіології, гігієни, кібернетики тощо, які дають змогу здійснювати цей процес на наукових засадах);

принцип демократичності  (при вирішенні проблем діяльності закладу освіти враховується думка членів педагогічного колективу, батьківської громадськості та учнів; керівництво систематично звітує перед колективом про свою роботу тощо);

принцип гуманності (налагодження гуманних стосунків у ланках взаємовідносин: адміністрація – викладачі, учні, батьки; викладачі – учні, батьки; викладачі – викладачі; учні - учні; учнівське самоврядування – рядові учні; батьки – учні; передбачає формування гуманної особистості гуманними засобами).

принцип цілеспрямованості  (передбачає постановку перед колективом близької, середньої й дальньої перспектив, розв’язання конкретних завдань для їх досягнення);

принцип плановості (передбачає чітке перспективне і щоденне планування усіх напрямів навчально-виховної, організаційно-господарської діяльності Центру з урахуванням його умов та можливостей);

принцип компетентності (згідно з ним усі члени педагогічної ради повинні мати високий рівень професійної підготовки, сумлінно виконувати службові обов’язки);

принцип оптимізації  (полягає у створенні в Центрі належних умов для забезпечення його працівникам можливостей для ефективної діяльності);

принцип ініціативи й активності (створення умов для творчих пошуків усіма педагогами);

принцип об’єктивності  в оцінці виконання працівниками закладу освіти своїх обов’язків (передбачає систематичний контроль за діяльністю педколективу, об’єктивну оцінку її результатів, гласність і врахування думки колективу);

принцип персональної відповідальності кожного за результати своєї педагогічної діяльності.

Методичні комісії

Методична комісія професійної підготовки - голова МК – Любунь Л.В.

Методична комісія викладачів загальноосвітньої підготовки - голова МК – Бессараб О.В.

Методична комісія виховної роботи - голова МК – Демченко Т. М.